Рекомендації розроблені науковими працівниками НДІ Агротехнологій та екології Таврійського державного агротехнологічного університету професором Калиткою В.В., асистентом Золотухіною З.В.
МИ пропонуємо нову взаємовигідну послугу для сільськогосподарських товаровиробників – постачання та внесення рідких мінеральних добрив.
Наша філософія:
• Постачання добрив тільки високої якості.
• Своєчасне забезпечення добривами та якісним агрохімічним сервісом.
• Надання нашим клієнтам послуг щодо ефективного використання добрив.
• Гарантії високої ефективності добрив при дотриманні рекомендованої системи удобрення згідно з результатами ґрунтової та рослинної діагностики.
Оптимальні норми мінеральних добрив у системах живлення сільськогосподарських культур ґрунтуються на знаннях вимог рослин до ґрунту і поживних речовин, визначаються на основі результатів ґрунтової діагностики і корегуються відповідно до результатів рослинної діагностики і погодних умов року.
Оптимальні норми добрив забезпечують:
• стабільну і високу врожайність сільськогосподарських культур;
• високу біологічну цінність і екологічну безпечність продукції;
• підвищення толерантності сільськогосподарських культур до несприятливих погодних умов, хвороб і шкідників;
• конкурентну собівартість продукції рослинництва;
• високу економічну ефективність технологій вирощування сільськогосподарських культур;
• збереження та підвищення родючості ґрунтів – основного національного багатства України.
«Потрібно удобрювати рослини, а не поля»
Д.М. Прянишников
Містять основний елемент живлення – азот. Регулюють ріст вегетативної маси рослин, підвищують ефективність фотосинтезу органічної речовини, визначають рівень урожайності та впливають на якість сільськогосподарської продукції.
КАС – рідке азотне добриво, яке містить суміш розчинів карбаміду і аміачної селітри. КАС не містить вільного аміаку і має певні технологічні переваги перед іншими рідкими і твердими азотними добривами при застосуванні:
• забезпечується повна механізація процесів зберігання, транспортування і внесення добрива;
• скорочуються втрати поживних речовин і зменшується забруднення оточуючого середовища;
• підвищується ефективність завдяки розширенню строків внесення КАС і більш рівномірному розподілу по посіву;
• зменшуються затрати завдяки можливості поєднання внесення КАС у баковій суміші з гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами та іншими рідкими мінеральними добривами;
• поліпшуються умови праці механізаторів.
Фізико-хімічні властивості КАС різних марок
* можуть змінюватися залежно від виробника
Агробіологічні переваги КАС перед іншими азотними добривами обумовлені наявністю в їх складі всіх трьох форм азоту: амідної (NН2), амонійної (NН4+) і нітратної (NО3-):
нітратний азот – забезпечує миттєву дію;
амонійний азот – більш тривалу дію;
Обидві форми засвоюються листям і кореневою системою.
амідний азот – має найбільш пролонговану дію.
Амідна форма азоту (NН2) легко проникає в рослину через листкову поверхню (позакоренево). Для проникнення через корінь їй потрібно більше часу, тому що вона повинна спочатку перетворитися в амонійну, а потім в нітратну, які добре поглинаються кореневою системою. Цей процес лімітується наявністю в ґрунті уробактерій і температурою.
Слабка фізіологічна кислотність аміачної селітри запобігає втратам аміаку при перетворенні амідної форми азоту в амонійну. В цілому втрати азоту при внесенні КАС не перевищують 10%, тоді як при внесенні твердих добрив вони сягають 30-40%.
Пролонгованість дії і мінімізація втрат азоту – головна перевага КАС перед твердими азотними добривами і запорука високої ефективності. Ефективність КАС зростає при використанні його для позакореневого підживлення в комплексі з регуляторами росту.
Рекомендуємо застосовувати КАС в інтенсивних технологіях вирощування зернових і олійних культур за схемою:
Для озимих зернових перше підживлення КАС проводять прикоренево при відновленні весняної вегетації, друге прикоренево – в кінці кущення, третє позакоренево – у фазу виходу в трубку, четверте позакоренево – у фазу молочної стиглості зерна.
Для ріпаку озимого перше і друге підживлення проводять позакоренево восени сумісно з гербіцидами (І) та інсектицидами (ІІ), третє прикоренево весною при відновленні вегетації і четверте позакоренево – у фазу бутонізації. Ступінь розведення КАС водою залежить від дози добрива і способу внесення.
Рідкі комплексні добрива – це розчини поживних речовин, до складу яких входять два-три основних елементи живлення у водорозчинній формі.
РКД мають переваги перед твердими комплексними добривами:
• містять водорозчинні та легкодоступні для рослин сполуки елементів живлення, особливо це стосується фосфатів;
• не містять вільного аміаку, що дає змогу вносити їх на поверхню ґрунту з наступним загортанням бороною або культиватором;
• мінімізуються втрати азоту (до 1%) при внесенні добрив;
• забезпечують високу точність та рівномірність внесення;
• можуть застосовуватися в одній баковій суміші з мікродобривами, пестицидами і регуляторами росту;
• знижуються затрати на зберігання та застосування (на 20-30%) порівняно з твердими комплексними добривами;
• можуть дороблятися рідкими азотними добривами (КАС) залежно від потреби в азоті і фази розвитку рослин.
Вплив РКД на ріст і розвиток рослин:
• РКД за впливом на розвиток сільськогосподарських рослин, їх продуктивність не поступаються твердим мінеральним добривам.
• Ефект від застосування РКД збільшується при використанні їх з органічними добривами (гній, солома, сидерати).
• РКД підвищують родючість ґрунту, збільшуючи в ньому кількість легкодоступних для рослин елементів живлення.
При систематичному використанні РКД у короткоротаційних сівозмінах забезпечується вища, порівняно з твердими туками, економічна ефективність.
Рідке комплексне добриво марки NР 11-37 – це розчин, який містить водорозчинні форми фосфатів амонію і має фізико-хімічні властивості:
Масова частка:
азоту (N), не менше – 10%
фосфору (Р2О5), не менше – 34%
рН – 6-7
температура кристалізації – 20°С
густина при 20°С – 1,4-1,5 г/см
РКД марки NР 11-37 містить амонійну форму азоту (NН4+), яка добре засвоюється листям і кореневою системою рослин, тому добриво можна вносити як позакоренево (обприскування вегетуючих рослин), так і прикоренево (заробляння в ґрунт). Добриво містить водорозчинні форми фосфатів, які швидко засвоюються рослинами, що зменшує ретроградацію їх у важкодоступні сполуки.
РКД марки NР 11-37 забезпечують основну умову ефективного поглинання рослинами азоту – наявність оптимальної кількості легкодоступного фосфору в ризосфері кореня. Тому таке добриво особливо потрібне рослинам у період формування вегетативної маси і закладання репродуктивних органів, які визначають величину майбутнього врожаю.
РКД марки NР 11-37 особливо ефективні на карбонатних, насичених основами, ґрунтах зі слабо лужною реакцією (рН?7) ґрунтового розчину в зоні недостатнього зволоження.
Рекомендуємо застосовувати РКД NР 11-37 в інтенсивних технологіях вирощування зернових і олійних культур за схемою.
* Під основний обробіток ґрунту добриво вносять без розведення.
** При внесенні добрива NР 11-37 під передпосівну культивацію його розводять водою (1:2) і доробляють КАС і солями калію до N15К15.
*** Підживлення NР 11-37 проводять з доробленням його КАС відповідно до норми азоту під певну культуру, результатів ґрунтової та рослинної діагностики, погодних умов.
Рідкі комплексні добрива марок NРS 6-24-3, NРS 8-22-10, NРS 10-20-5 – це розчини, що мають збалансоване співвідношення основних елементів живлення (NРS) у формі водорозчинних сполук, легкодоступних для рослин як при позакореневому листковому підживленні, так і при внесенні в ґрунт.
Головною особливістю цих добрив є наявність водорозчинної сульфатної сірки. Сірка відіграє важливу роль у синтезі білків, хлоропластів, цілого ряду ферментів. Особливо вибагливі до сірки ріпак, гірчиця, капуста, часник, соняшник, бобові. При нестачі сірки рослини погано засвоюють азот і накопичують його в небілковій формі (нітрати), що знижує екологічну безпечність продукції.
Для нормального засвоєння азоту співвідношення N:S повинно бути 6:1. Основна кількість легкодоступної сірки (5,3 кг/га) щорічно утворюється при мінералізації органічної речовини ґрунту. Цього явно недостатньо для ефективного використання азоту. Особливо при нормах його внесення 60-90 кг/га у формі аміачної селітри, карбаміду і т.ін. РКД марок NРS найкраще задовольняють цю вимогу.
Агрохімічні переваги РКД NРS перед традиційними мінеральними добривами:
• коефіцієнт використання азоту і фосфору із добрива становить 80-95%;
• підвищують урожайність зернових культур на 15-20%, а олійних на 25-30% більше, ніж тверді туки;
• хімічно чисті, не містять токсичних домішок, тому забезпечують отримання екологічно безпечної продукції;
• використовуються разом з пестицидами, не змінюючи ефективність їх дії;
• підвищують толерантність рослин до стрес-факторів викликаних хворобами, несприятливими погодними умовами, застосуванням пестицидів.
Фізико-хімічні властивості РКД різних марок:
РКД марки NРS 8-22-10 особливо ефективне при вирощуванні капустяних культур (ріпак, капуста), лілейних (часник, цибуля).
РКД марки NРS 10-20-5 найбільш ефективне при вирощуванні складноцвітих культур (соняшник), бобових (горох, соя, люцерна), лободових (буряк), зернових (кукурудза).
Зернові культури (пшениця, ячмінь) менш вибагливі до сірчаного живлення, тому при їх вирощуванні найбільш доцільно використовувати РКД марки NРS 6-24-3.
Увага! При використанні під зернові культури високих норм азотних добрив (N75) більш ефективним буде NРS 10-20-5.
Рекомендуємо застосовувати РКД марок NРS 6-24-3, NРS 8-22-10, NРS 10-20-5 за схемою.
* Підживлення рослин ріпаку і соняшнику проводять позакоренево у фазу 6 листків у баковій суміші з пестицидами і мікроелементами.
** Підживлення рослин озимої пшениці проводять прикоренево в кінці весняного кущення.
РКД марок NРS 6-24-3, NРS 8-22-10 доробляють при внесенні розчинами КАС відповідно до норми азоту під певну культуру, результатів ґрунтової та рослинної діагностики, погодних умов.
