Рис дуже вимогливий до якості грунту, оскільки має слаборозвинену кореневу систему, яка проникає в грунт максимум на 60 см і високий транспіраціонний коефіцієнт - 400-800. Добре росте на грунтах важкого гранулометричного складу. Оптимальне значення pH для рису 4-6,5.
Для створення 1 т зерна і відповідної кількості соломи рис забирає з грунту:
Найбільше рис потребує цих елементів під час колосіння. Під час фаз кущіння і цвітіння засвоюється 75% всього азоту, 95% фосфору і 80% калію.
Коли сходи тільки з'явилися, критично важливі азот і фосфор. Нестача фосфору на цьому етапі уповільнює білковий обмін і зростання в цілому, зерно буде дрібним. Калійні добрива знадобляться вже на загальному тлі достатнього постачання азотом і фосфором. В цілому, рис слід віднести до культур, які потребують добрива інтенсивно.
Майбутня доза внесення визначається змістом мінералів в грунті. Припустимо одночасно із застосуванням мінеральних добрив використовувати гній (30-40 т/га), виробляти заорювання зеленої маси люцерни, зернобобових або проміжних культур. Використання зелених добрив може підвищити врожайність на 1 т/га.
Оптимальними дозами для добрив можна вважати такі:
При таких дозах можна очікувати приріст врожаю на 1,5-2,5 т/га. Якщо культура попередник на полі була зернобобові, то дозу азоту зі списку вище можна зменшити в два рази. Завжди потрібно пам'ятати, що надлишок азоту може викликати вилягання посівів рису, погіршити дозрівання зерна, підвищити вразливість до різних хвороб.
Обрану дозу азоту краще поділити на основне внесення і підживлення. Проводять їх під час появи сходів і під час фаз кущіння - виходу в трубку. Таке використання азоту дає кращий приріст врожаю, ніж внесення всієї цієї ж дози за один раз. Крім того, бажано використовувати амонійні і амідні форми азоту, ніж нітратні. Пролонговані краще.
Внесення фосфору в дозах 60-90 кг/га дозволяє очікувати підвищення врожайності на 0,6-0,8 кг/га. Перевищення цієї рекомендації може дати скільки-небудь помітний результат тільки на солончаках.
Калій
Оскільки рис зазвичай вирощується на грунтах важкого гранулометричного складу, де досить калію навіть без додаткового внесення, то й очікувати значний приріст врожаю від його використання не варто. Можна використовувати калій як підгодовування в фазу 5-8 листків.
Оскільки рис вирощується в умовах надлишку води, виникає певний дефіцит мікроелементів. Бор, марганець, цинк і мідь підвищують стійкість рису до засолення, кобальт і молібден сприяють підвищенню врожаю.
Особливо велика потреба в цинку - рис забирає до 300 гр. цього металу з кожного гектара посіву. Його частіше вносять позакореневим способом.
Щоб забезпечити рослини марганцем досить виконати передпосівний обробіток насіння.
